Головна Творчість

Чорна сила

(Житомир «Редакційно-видавничий відділ облполіграфвидаву» 1991)
Герої циклу пригодницьких творів українського письменника знову з’являються на сторінках нової книги під символічною назвою «Чорна сила».
Уже знайомі читачеві працівники міліції Турчин, Сивоконь, Яківчук й інші, терпляче розплутуючи вузлик за вузликом (ніби звичайну на перший погляд) кримінальну справу, виходять на «крупну рибу» — групу впливових, наділених владою, людей.

Після пожежі

(Житомир «Періодика», 1991)
«Після пожежі» - перша частина циклу повістей відомого письменника про професійне становлення молодого випускника школи міліції, інспектора карного розшуку Павла Турчина.
Динамічно побудована, насичена реаліями місцевого матеріалу, повість дає змогу в правдивому світлі вникнути в психологічні аспекти «непарадних» людських взаємин у нашому складному повсякденні.

Дорога без початку і кінця. Книга 1

(Київ «Радянський письменник», 1990)
У новому романі українського письменника розповідається про покоління. На чию долю випало немало життєвих випробувань. У найтяжчі дні війни сповна розкриваються характери головних персонажів Годлі та Шури-Бурі. А ось фінагент Ярчук, піднявшись на чорній хвилі горя людського, керуючись вказівками згори, сам творить горе; до пари йому і об’їждчик Теребей. Його зусиллями за жменю колосків спроваджено на десять років ув’язнення односельчанина…
Твір закликає: не треба замовчувати ганебних помилок на шляху до побудови нового суспільства.

Полуничний сезон

(Київ «Радянський письменник», 1987)
В нових повістях, котрі є продовженням циклу пригодницьких творів «Чотири справи інспектора Турчина», читач знову зустрінеться з працівником міліції Турчиним, Сивоконем та іншими.

Люди і долі

Люди і долі (Київ «Дніпро», 1986)
В книгу українського радянського письменника включені повісті «Тільки один день», «Поклич його», «Не поле перейти», «Земля його батька», а також кращі оповідання. В своїх творах автор розповідає про важкі випробування, котрі випали на долю радянських людей в роки Великої Вітчизняної війни, і трудових буднів колгоспного села в мирний час.

Сладкая горечь

(Москва «Советский писатель», 1986)
В книгу украинского писателя Николая Ярмолюка вошли повести и рассказы, в которых показана жизнь современного села. Автор воссоздает полный самоотверженного труда и неподдельной красоты быт простых тружеников – доярок, кузнецов, земледельцев. В переплетении событий и характеров показана сложность человеческих судеб.

З роду Сіриків

(Київ «Радянський письменник», 1984)
До книги українського радянського письменника ввійшли повість та оповідання.
Герої повісті «Із роду Сіриків» - люди різних поколінь, ті, кому довелося пройти випробування воєнного лихоліття.
Хлібороб, партизан-розвідник Данило Сірик, його діти Харитя, Денис, Гнат – всі вони наділені своєрідними характерами, люди складної долі.
Оповідання присвячені трудівникам села, минуле в них тісно пов’язується з турботами й тривогами наших днів.

Чотири справи інспектора Турчина

(Київ «Молодь», 1978)
У повістях йдеться про розкриття молодим інспектором карного розшуку Павлом Турчиним, випускником школи міліції, чотирьох кримінальних справ. Автор захоплююче розповідає про велику і потрібну роботу міліції по знешкодженню карних злочинців, про гуманізм і героїзм працівників міліції і про ті антиморальні явища, що породили злочинність: пияцтво, бездуховність, жадобу збагачення.

Тільки один день

(Київ «Радянський письменник», 1978)
До нової книги Миколи Ярмолюка ввійшли дві повісті й низка оповідань, присвячені людям сьогоднішнього села. Це і мужня, духовно сильна Гапочка, котру не зломили ніякі здавалося б, надлюдські життєві випробування, з однойменної повісті «Глухенька Гапочка», і безкомпромісний Яків Митрич, який скрізь залишається вірним собі, своїм принципам і заповітам батька (повість «Тільки один день»), і зворушливі образи сільських трударів з оповідань «Жив чоловік», «Прогупотіли коні», «Зорі падають ц червні» та інші. Усі вони – різні за віком, характером, уподобаннями, проте спільне в них одне: любов до землі, до краси, правди і добра.

Сусіди, а між ними Василько

(Київ «Веселка», 1975)
Про доброту й душевність радянських людей у цій книжці. Хоч малий Василько зростає без батька, він не почуває себе сиротою: кругом нього дорослі друзі, цікаві й діяльні люди, яких можна брати за взірець, з якими ніколи не скучно і які люблять та вміють працювати. І, вбачаючи в себе їхню душевну красу, Василько зростає мужнім і сильним.

Весняне поле

(Київ «Радянський письменник», 1974)
Головним героєм повісті «Весняне поле» є рядовий колгоспник Яким Череда. Всього спізнав він: і радощів, і прикрощів. Проте ніколи не йшов у житті манівцями, не кривив душею. Завжди зоставався вірним людям, правді, рідній землі і колгоспові, без якого себе не мислить. Це й дає підставу голові колгоспу, людям називати Якима Череду гвардії рядовим колгоспником.

Ружі пливуть за водою

(Київ «Молодь», 1973)
Книжка оповідань Миколи Ярмолюка «Ружі пливуть за водою» - це щира, задушевна розповідь про людей Полісся, про одне з найблагородніших людських почуттів – кохання.
Автор змальовує своїх героїв чесними, працьовитими, мужніми. Вони вміють переносити будь-які труднощі. В кожного з них цікавий, самобутній характер.

Банер
Банер